Діабет - не вирок, але довічний термін

Відео: Довічний термін: винесено вирок вбивцям поліцейського і його сім`ї в Сизрані

lt;? xml: namespace prefix = o ns = "urn: schemas-microsoft-com: office: office" / gt;

Відео: Довічний термін бойовик. Нові фільми бойовики 2016, в`язниця, зона

Люди, які страждають на діабет назавжди повинні забути про солодощі, випічці, свинині і про багатьох інших продуктах харчування, які звикли бачити на своєму столі. У інсулінозалежних хворих тепер завжди в кишені лежатиме інсуліновий шприц і флакон з інсуліном.

Насправді відмовитися від усіх заборонених для діабетиків продуктів - завдання хоч і складна, але цілком здійсненне. Дотримання дієти - запорука успіху, не стільки в лікуванні, скільки в житті діабетика.

Благо на сьогоднішній день в Україні широко представлені практично у всіх торгових мережах продукти для діабетиків. Вони цілком їстівні і часом дійсно здатні замінити солодощі або білий хліб, наприклад.

Однією з найбільш важливих проблем є причина виникнення діабету. Їх може бути кілька і що найстрашніше людина може дуже довго жити з підвищеним цукром в крові і не знати про це.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров`я, понад 170 мільйонів чоловік страждають на цукровий діабет. Хвороба прогресує, і через 15 років кількість діабетиків може подвоїтися.

Офіційна статистика стверджує, що на сьогоднішній день в Україні живе 1,2 мільйона хворих на цукровий діабет. Близько 150-ти тисяч не можуть жити без щоденних ін`єкцій інсуліну. Забезпечити їх препаратами повинна держава.

"На сьогодні в Україні проживають 1,2 мільйона хворих на цукровий діабет. Серед них - 190 тисяч хворих, які отримують інсулін. 8 тисяч з них - діти", - головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров`я зі спеціальності "Ендокринологія" Микола Гульчій.

За словами чиновника, в 2009 році прийнята Програма по цукровому діабету, де закладені фінанси на забезпечення хворих певними видами медичної допомоги.

"Фінансування держави забезпечує закупівлю інсулінів, яка проводиться через обласні адміністрації, що тестують коштів - тестують смуг для дітей до 18 років і для вагітних. Наступного сьогодні фінансування немає", - зазначає Гульчій.

Забезпечення 190 тисяч хворих інсуліном - це дуже добре, але далеко не показово. По-перше, інсулін це не лікування, а лише штучне шляхом введення в організм даного препарату зниження цукру в крові. Залежно від протікання хвороби, людина, що страждає на діабет, вводить інсулін приблизно кожні 6 годин. До того ж існує, так званий, "довгий" і "короткий" інсулін. Перший контролює рівень цукру в протягом більш тривалого проміжку часи, другий же вводитися безпосередньо перед їжею. Власне метод регулювання цукру підбирається індивідуально, хворі, як правило, ведуть щоденник, де фіксує рівень цукру і кількість введеного інсуліну.

Діабетику необхідне комплексне лікування, як мінімум два рази на рік. Препарати, що підтримують роботу підшлункової залози, стоять вельми недешево, держава ними забезпечити не в силах ...

По-друге, вітчизняний інсулін, який закуповує держава для 190 тисяч хворих на діабет громадян, можливо і настільки поганий, але підходить далеко не всім. До того ж будь-який знає ендокринолог підтвердить, що організм з часом звикає до одних і тих же препаратів. У зв`язку з чим як мінімум раз на рік, а краще два, потрібно проводити заміну інсулінових препаратів аналогами. Сьогодні на ринку існує величезна безліч препаратів інсулінового ряду. Найкращими вважаються датські і французькі виробники. Держава не надає громадянам можливість вибору при отриманні безкоштовного інсуліну. Навскидку, вартість одного флакона самого недорогого імпортного інсуліну становить близько 200 гривень, вистачає його приблизно на 3 тижні.

Віце-президент Міжнародної діабетичної федерації Валентина Очеретенко без особливої радості говорить про те, що фінансування програми для діабетиків із закупівлі інсуліну - єдине щасливе виключення в лікуванні людей з хронічними захворюваннями.

6 років тому в Україні запрацювала національна програма "Цукровий діабет". Як стверджують чиновники МОЗ, саме завдяки їй інсуліни стали закуповувати централізовано, а фінансування одного хворого збільшилася з 600 до 1,5 тисяч гривень на рік.

Така державна турбота, стверджують медики, каже сама за себе. Кількість діабетчіков зростає, але рівень смертності серед них знижується. А головне - вдалося вирішити проблему забезпечення інсулінозалежних пацієнтів ліками. В першу чергу, за рахунок виробництва вітчизняних препаратів.

Природно, що українські препарати значно дешевше імпортних. На них уже перевели всіх, крім дітей, інвалідів і вагітних жінок. Хворі все розуміють - лікарі виконують вказівки зверху. Але не хочуть, щоб їх примушували колоти ліки, від яких вони впадають в кому.

Зі своїми бідами діабетчіков зверталися до президента і прем`єра. Їх відкриті листи стали приводом для судового розгляду. Вітчизняні виробники звинуватили скаржників в наклепі. Суд свого слова ще не сказав. Тим часом Міністерство охорони здоров`я знову закупив ліки, які люди вважають "проблемними".

Члени міжнародної діабетичної асоціації України не перший рік намагаються переконати чиновників не оперувати відсотками, а бачити за цифрами людей. Але домоглися лише того, що тепер на засіданнях, присвячених виконанню програми "Цукровий діабет", представникам громадськості бути присутніми заборонено.

Відео: Великий репортаж. Останній етап. довічний вирок

"Індарние" спекуляції

Останні кілька місяців навколо підприємства "Індар", що виробляє майже 60% інсуліну для хворих на діабет, не вщухають пристрасті. У ЗМІ з`явилася інформація про рейдерське захоплення заводу, позбавлення його статусу держпідприємства і - як результат - його якнайшвидшому закритті. У центрі столиці у свій час висіли банери із закликом до президента втрутитися в ситуацію. Новий глава правління Євген Кононенко визнав: завод "Індар" - вже не державна, а приватна власність. Причому левовою часткою володіють іноземні компанії. Зокрема, компанії Bioton і Storke Holdings Limited. Хто з реальних фізичних осіб стоїть за другим підприємством, зареєстрованим в крихітному Белізі - державі в Центральній Америці, залишається таємницею.

"Акціонерами є іноземні компанії, - ствердно заявив Євген Кононенко. - Ще раз наголошую: не приватні особи ... Приватних акціонерів в реєстрі акціонерів компанії" Індар "немає".

Одним з найбільш скандальних чуток була інформація про те, що акції заводу дісталися іноземцям за смішну цифру в 28 тис. Грн за борги. Г-н Кононенко цю інформацію спростував, однак не назвав і точну суму угоди.

"Я вже чув цифру 40 тис., Ви говорите 28 тис., Так ми можемо дійти, що вона дісталася безкоштовно".

При цьому про діяльність згаданої Storke Holdings Limited невідомо нічого. Який у неї досвід в області фармації? Хочеться вірити пану Кононенко, який переконаний: завод буде і далі успішно працювати, нарощувати виробництво, піднімати рівень якості. Тільки чи може він - найнятий менеджер - ручатися за такий розвиток подій? Так чи інакше, назвати успішні підприємства цієї компанії новопризначений глава правління не зміг, пославшись на те, що така інформація відноситься до комерційної.

У той же час на офіційному сайті заводу "Індар" все ще значиться, що це - державне підприємство, яким як і раніше керує Олексій Лазарєв.

У ситуації, що склалася, дуже важливо те, хто буде здійснювати контроль і стежити за якістю продукції, що виробляється. Адже від цього залежить життя величезної кількості людей. Хворі, не маючи можливості купити якісний імпортний інсулін, змушені колоти український, за виробництво якого відповідають приватні офшорні компанії.

https://obozrevatel.com