Щоб довше жити, треба плакати і свербіти
Хто рідко плаче, той часто хворіє і відповідно вмирає. До такого невтішного, перш за все для чоловіків, висновку дійшов американський фахівець в області лакрімологіі ( «слезоведенію») Вільям Фрей.
На думку вченого, то, що хлопчиків з пелюшок намагаються переконати в тому, що плаксою бути соромно, абсолютно помилково.
До речі, сльози далеко не завжди вважалися ознакою слабкості. Так, наприклад, давньогрецькі герої абсолютно не соромилися своїх сліз. І з точки зору лакрімологіі, діяли абсолютно правильно. Справа в тому, що разом зі сльозами організм позбувається від багатьох токсичних речовин, які в достатку утворюються в нас при значних фізичних і психічних навантаженнях.
Але, виявляється, чухатися, хоча це теж не прийнято робити в суспільстві, не менш корисно для гарного самопочуття. Вчений з Кембриджського університету (Велика Британія) Баррі Кеверн, з`ясував, що любов мавп до ретельного вичісування шерсті друг у друга, пов`язана не тільки з пошуком паразитів і бруду, а й сприяє виділенню гормону радості - ендорфіну.
Вони надають виражену заспокійливу і ейфорізуючу дію на центральну нервову систему. І у людей відбувається те ж саме. Причому, дотримуючись норм пристойності, люди навчилися частково компенсувати чесання, пустопорожньою балаканиною. Не дарма, мабуть, існує вираз «чесати язиком».
medicus.ru