Рак простати
Рак передміхурової залози посідає друге місце по частоті поширення серед злоякісних пухлин у чоловіків, поступаючись раку легенів. У кожного шостого чоловіка, згідно зі статистикою, протягом життя діагностується рак простати. І кожен десятий чоловік помер від злоякісних новоутворень помирає саме від цього захворювання.
Труднощі діагностики і попередження
Найбільша небезпека раку простати в його пізній діагностиці. Це пов`язано з тим, що на ранніх стадіях розвитку хвороба не виявляє специфічних симптомів. Єдиною ознакою можливої загрози в цей період є підвищений рівень простатичного специфічного антигену (ПСА) в крові. Проте, підвищений рівень ПСА не є специфічною ознакою раку простати. Підвищений вміст цього антигену в крові має місце при наявності запалень або доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
На більш пізніх етапах розвитку пухлини можлива поява порушень сечовипускання схожих з симптомами аденоми простати:
- утруднене початок сечовипускання
- переривчаста або ослаблена струмінь сечі
- невідкладні позиви до сечовипускання
- раптова потреба в сечовипусканні
Також серед медиків немає одностайної думки про причини розвитку раку простати. Серед основних які мають до виникнення хвороби факторів зазвичай висуваються спадкова схильність, порушення гормонального рівноваги і наявність аденоми простати. Крім цього, в якості факторів ризику захворюванням на рак простати відзначаються вік, расова приналежність, куріння і особливості раціону. Так було відзначено, що:
- Ризик захворювання збільшується з віком.
- Особи негроїдної раси хворіють на рак простати частіше ніж представники інших рас.
- Імовірність розвитку раку передміхурової залози вище у тих чоловіків, раціон яких багатий жирами.
Лікування раку простати
Конкретний метод лікування раку передміхурової залози залежить від сукупності багатьох факторів. Це, в першу чергу, наявність або відсутність метастазів, розмір і локалізація пухлини і супутні захворювання. Найбільш поширеним і дешевим методом є хірургічне видалення простати. Лапароскопічна техніка виконання операції мінімізує травматичність і дозволяє знизити ймовірність ускладнень.
Практикуються також різні способи радіаційного опромінення. При дистанційної променевої терапії тканини простати і найближчих лімфовузлів опромінюється потоком радіоактивних частинок. Проблема застосування цього методу полягає в можливості ураження навколишніх органів і тканин.
Широку популярність останнім часом набуває інтерстиціальна променева терапія (Брахітерапії).В ході операції за допомогою спеціальних голок в потрібне місце простати вводиться радіоактивні зерна, що містять йод-125. При ефективності рівній хірургічного видалення передміхурової залози брахітерапії має ряд переваг в плані розвитку ускладнень.
У рідкісних випадках з метою зменшення розмірів пухлини застосовують гармонотерапію. При цьому використовують естрогенні гормони або андрогенні блокатори.