Жінки, які перемогли рак молочної залози, більш схильні до розвитку діабету

Жінки, які вижили після раку молочної залози, під час менопаузи більш схильні до розвитку цукрового діабету другого типу - наголошується в новому дослідженні, опублікованому в останньому номері авторитетного медичного журналу Diabetologia.

Дослідники вважають, що причина криється в хіміотерапії, яка збільшує ризик розвитку резистентності до інсуліну в організмі, як головного чинника ризику виникнення діабету. Однак зв`язок між раком молочної залози є комплексною. Так, в ряді досліджень останніх років було встановлено, що жінки з діабетом, приблизно на 20% мають більшу схильність до раку молочної залози в постменопаузі.

В рамках нової аналітичної роботи команда вчених з Науково-дослідного інституту проблем жіночого здоров`я в Торонто, в Канаді, зібрали і проаналізували дані з декількох реєстрів лікарень Онтаріо, щоб зіставити поширеність діабету серед жінок старше 55 років, які пережили рак молочної залози. Окремо дослідники дивилися на те, чи піддавалися жінки хіміотерапії під час свого лікування чи ні. В цілому дослідження проводилося в період між 1992 і 2008 роками. У ньому взяло участь 24,976 пацієнтів з раком молочної залози вижили і перемогли свою недугу і ще 124,880 жінок, які ніколи не страждали від цього захворювання. Їх показники використовувалися як контрольні.

В результаті було встановлено, що протягом періоду первинних спостережень діабет був діагностований у 9,7% членів тестової групи. Через два роки після постановки діагнозу рак молочної залози, ризик діабету у пацієнтів починав зростати в порівнянні з показниками контрольної групи, якщо вони не отримували хіміотерапію. В результаті протягом 10 років він зростав на 21% в порівнянні з нормальними показниками.

При цьому в тому випадку, коли пацієнтки проходили курс хіміотерапії повністю, у них спостерігався спадний тренд по ризику розвитку діабету. Так, протягом перших двох років після постановки діагнозу ризик розвитку діабету у них був особливо високим - на 24% перевищував нормальні показники. Однак після він починав планомірно знижуватися, і після десяти років після визначення діагнозу, він лише на 8% перевищував норму.

Вчені відзначають, що швидка втрата ваги, яка відбувається при впливі хіміотерапії, може бути одним з факторів, що сприяють розвитку діабету. Ще одним фактором в даному випадку є придушення вироблення екстрогена, що також є супутній ефект хіміотерапії.