Гнійний кон`юнктивіт

Відео: Як швидко і легко вилікувати # кон`юнктивіт | Бережіть очі! І будьте здорові :)

Етіологія. Гнійний кон`юнктивіт викликається звичайними гнійними мікробами і часто зустрічається у тварин. У порожнині кон`юнктивального мішка можна майже завжди констатувати присутність гнійних мікробів-однак, перебуваючи, як видно, в середовищі, мало придатною для свого розвитку, вони викликають гнійний кон`юнктивіт лише при порушенні нормального стану кон`юнктиви.

До розвитку гнійного кон`юнктивіту нерідко привертають катаральний кон`юнктивіт, хімічні, механічні подразнення, інфекційні хвороби, наприклад, чума собак та ін. Звичайно, порівняно відкрите поло¬женіе кон`юнктиви сприяє попадання інфекції ззовні. Особливу роль відіграють сторонні предмети, що порушують цілість епітелію і вносять інфекцію. При інфекційних захворюваннях можна допустити гематогенний і лімфогенний шляхи зараження. Гнійний кон`юнктивіт іноді викликають штучно для діагносцірованія туберкульозу і сапа (офталмореакція).

Процес може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. Епітелій розпушується і піддається в значній мірі десквамації, що особливо помітно при гострому процессе- в тканини кон`юнктиви спостерігається скупчення лейкоцитів. Зрештою справа може дійти до утворення ерозій і поверхневих язв.Клініческіе ознаки. При пальпації очі виявляється болючість, температура століття підвищена, виявляється світлобоязнь. Кон`юнктива сильно гіперемована і більш-менш набрякла. Набрякання її не¬редко приймає досить значні розміри, так що вона виступає назовні з очної щілини (хемоз). Закінчення з очей носить гнійний характер. Спочатку воно бо¬лее рідкої консистенції від домішки сліз, потім стає густішим, зі слизом, або набуває чисто гнійний характер. Гнійнийексудат нагромаджується в кон`юнктивальний мішку, на краях повік, склеює їх і, висихаючи, утворює скоринки. Внаслідок подразнення шкіри вік (особливо під внутрішнім кутом ока) постійним закінченням, розвивається екзема, волосся випадає. Запальний процес нерідко переходить на рогівку і слізний мішок і може навіть призвести до панофталміту. При тривалому хронічному перебігу гнійного кон`юнктивіту набряклість кон`юнктиви, зазвичай трохи зменшується, почервоніння набуває злегка цианотический відтінок. На поверхні кон`юнктиви і на краю століття утворюються ерозії і виразки так само, як і на роговіце- в результаті може статися зрощення (symblepharon). Кількість виділень уменьшается- воно набуває дуже густу консистенцію, брудно-жовтий колір.

Д і а г н о з. Слід відрізняти гнійний кон`юнктивіт, ускладнений кератит, від інфекційного і инвазионного кератокон`юнктивіту (див. Симптоми цих захворювань).

П р о г н о з повинен бути спочатку, в період розвитку процесу, обережним, оскільки не завжди можна обмежити його розвиток і запобігти переходу на роговіцу- в результаті ж останнього можуть утворитися стійкі, навіть невиліковні помутніння рогівки, що заважають зору. При обмеженому процесі і своєчасному лікуванні можна досягти повного одужання.

лікування. Так само, як і при катаральному кон`юнктивіті, необхідно ретельно обстежити кон`юнктивальний мішок, особливо позаду третього століття, на присутність сторонніх тіл. Перед цим очищають від гною і корок шкіру на століттях і край їх ватним тампоном, змоченим 3% розчином борної кислоти, перекисом водню (1%). Після цього промивають кон`юнктиву новим тампоном або за допомогою маленької спринцівки. Для промивання користуються теплими розчинами борної кислоти (3%), сулеми (1: 5 000), ціаністий ртуті (1: 3 000-1: 5 000) ,. марганцевокислого калію (1: 5 000), ляпісу (1: 1 000- 1: 2 000), риванолу (1: 2 000). При подальшому лікуванні такі промивання роблять 2-3 рази в день, в залежності від кількості отделяемого- потім, також 2-3 рази на день, вводять в око 3-5 краплі 1-2% ляпісу. При сильному подразненні рогівки і при виразках на ній, застосовують замість крапель змазування кон`юнктиви тим же розчином з по¬следующім промиванням очі кухонною сіллю (ар-гіроз!). Крім ляпісу, можна використовувати 5-10% розчин протарголу.
У ряді випадків хороші результати дає йодоформ в порошку або іодоформная мазь (10%) і компрес, ксероформну, жовта ртутна мазь.
В особливо завзятих випадках ми з успіхом застосовували припікання кон`юнктиви паличкою ляпісу (обережно, залишити поза увагою рогівки!), З подальшим промиванням 1% розчином кухонної солі, або ж введення сулемовой мазі (Hydrarg. Bichlorat. Corros. - 0,003- Vaselini albi puri - 10 , 0- вводити в око 2 рази на день-при сильній хворобливості додається 0,01 кокаїну) .Весьма сприятливі результати дає специфічний фільтрат по Безредка (антивірус), рекомендований при 126 гнійному кон`юнктивіті, кератиті, виразковий блефарит, дакриоцистите тощо. фільтрат вживають у вигляді крапель, про миваній або компресів. В останні роки при гнійних кон`юнктивітах з великим успіхом застосовуються препарати сульфамідної групи: білий стрептоцид, альбуцид, а також пеніцилін (їм. Відділ фармакологічних засобів, стор. 84). При ураженні рогівки вдаються до 1% атропіну, а при глибоких виразках її - до 0,25-0,5% езерін. У хронічних випадках корисна, крім місцевого лікування, повторна лактотерапія (дозування: тварині до 20 кг живої ваги-5,0-10,0- до 40 кг - 15,0 до 80 кг-25,0- вище 80 кг - на кожні 40 кг ваги 10,0 молока). При швидкому поширенні процесу, при підвищенні загальної температури, небезпеки панофталміта, застосовують стрептоцид, спирт інтравенозного і інші протівосептіческіе кошти.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!