Чому потрібно боятися самотності

Психологи стверджують, що самотність не менш небезпечне для людини, ніж куріння і надмірна вага. Можливо навіть більше.

Відсутність зв`язків з іншими людьми не тільки робить нас нещасливими, але також негативно позначається на здоров`я душі і тіла. Такі останні наукові дані, отримані в ході дослідження.

Почуття відторгнення або ізоляції підвищує кров`яний тиск, стрес і загальний рівень втоми, а також збільшує шанси на розвиток хвороби Альцгеймера.

Крім того, це почуття зменшує силу волі й наполегливості, що відбивається на здатності вести здоровий спосіб життя, відзначають вчені.

Отримані результати були викладені професором Джоном Качіоппо з університету Чикаго на щорічній конференції Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Самотність не тільки веде до зміни поведінки, а й пов`язане з розвитком опірності нормальному кровотоку через серцево-судинну систему, зазначив професор Качіоппо.

Самотність призводить до збільшення прямо з ранку рівня гормону стресу - кортизолу, який, в свою чергу, впливає на імунну систему, веде до підвищення артеріального тиску і розвитку депресії.

Самотність або соціальна ізоляція також ведуть до порушення глибокого сну і швидкого прогресування хвороби Альцгеймера.

З точки зору здоров`я, стверджує професор, різниця між одиноким і популярним людина схожа на "курцеві і некурящому".

"Дане відкриття приголомшило всіх нас - мене і всіх моїх колег - з точки зору наслідків, які викликає самотність", - сказав він. - Це показує, наскільки потужним є людське спілкування для кожного з нас ".

"Самотні, як правило, мають слабке здоров`я. Вони рідше займаються фізичними вправами, споживають більше калорій. Щоб створити собі почуття комфорту, вони їдять більше жирів і солодкого", - додав професор.

"Самотність знижує здатність контролювати себе. Дуже просто після невдалого дня вистачити стаканчик-другий скотча, а третій вже дасть деяке заспокоєння", - пояснює Джон Качіоппо.

Професор Качіоппо є одним із засновників нової дисципліни, іменованої соціальної неврології. За його словами, людська потреба в зв`язках з іншими людьми має глибокі еволюційні корені.

Для того щоб вижити в минулому, люди повинні були кооперуватися, крім того, так їм було легше виховувати своїх дітей. Для того щоб розвиватися, їм необхідно було розширювати свій альтруїзм і співробітництво, робить висновок учений.

Точно так же, як і фізичний біль служить підказкою до того, щоб змінити свою поведінку, наприклад, не сунути пальці в вогонь, так і самотність в процесі еволюції стало своєрідною підказкою до дії - це сигнал від наших предків вказує на необхідність "ремонту" соціальних зв`язків.

Інф. minus5.ru