Дистанційна літотрипсія - длт

Дистанційна літотрипсія - ДЛТ (Від грец. lithos - камінь і thrypsis - роздроблення) - неінвазивний, малотравматичні і високоефективний метод руйнування сечових конкрементів. Розроблено та впроваджено в практику урологічну в 80-х роках XX століття. Перші сеанси ударно-хвильової дистанційної літотрипсії були виконані в Німеччині.

Для ДЛТ використовуються апарати з різним принципом генерації ударних хвиль:

• п`єзоелектричним - "Пьезоліт", "Едап"
• електрогідравлічним - "Урат", "Дорньє", "Сонола", "Літорінг", "Дайрекс" і ін.
• електромагнітним - "Модуль", "Літостар", "Дорньє У-15" і ін.

З появою ДЛТ вона стала методом вибору при лікуванні хворих з сечокам`яною хворобою. Це дозволило скоротити терміни лікування і зменшити матеріальні витрати, різко знизити частоту загальносоматичних та урологічних ускладнень.

Ефективність ДЛТ залежить від фізико-хімічних властивостей (щільність, розмір, склад) сечового каменя. Найбільш важко руйнуються моноструктурні, особливо цистинові конкременти. Показання та протипоказання для ДЛТ фахівцями періодично переглядаються в залежності від вдосконалення літотріптеров і накопичення клінічного досвіду.

Серед протипоказань до ДЛТ найбільш серйозними є порушення згортання крові, менструації, вагітність, захворювання шлунково-кишкового тракту в період загострення, декомпенсовані захворювання серцево-судинної системи, гнійно-запальні процеси будь-якої локалізації, а також звуження сечових шляхів нижче конкременту, макрогематурія, пухлини і туберкульоз нирки.