Тироксин (т4) - основний виробляється і діючий гормон щитовидки

Один з тиреоїдних гормонів, що виробляються щитовидною залозою, називається тироксином (тетрайодтіронін, Т4). В його молекулі чотири атома йоду пов`язують два залишку тирозину (одна з 20 амінокислот в організмі). Гормон легко отримують синтетичним шляхом і виявляють в результаті лабораторних аналізів в крові.

Щитовидна залоза виробляє два гормони щитовидної залози, трийодтиронін (T3) і тироксин (Т4), і продукує їх у міру необхідності для організму

Основні клітини щитовидки (тироцити) виробляють гормон з попередньо поглинаються з внутрішнього середовища амінокислот і йоду. Спочатку утворюється попередник Т4 - тиреоглобуліну, який захоплюється фолікулами щитовидки і зберігається в такому вигляді. У кров при потребі виділяється вже сформувався Т4.

Роль Т4 в функціонуванні щитовидки

Тироксин по активності в десяток разів поступається гормону Т3 (трийодтироніну), секретується також в щитовидці, але в малій кількості. У крові Т4 знаходиться в зв`язаному стані з білком тироксинзв`язуючого глобуліном. Саме в такому стані гормон доставляється в клітини, де відбувається його активація і перетворення в Т3. Але у вільному стані Т4 теж циркулює в крові, де і проявляється його біологічний вплив.

Лабораторне визначення рівня тиреоїдних гормонів засноване на утриманні вільних гормонів в кров`яної сироватці. При підвищеному рівні Т4 відзначається гіперфункція щитовидної залози або фіксується передозування препарату з компонентом Т4.

Біологічна дія тироксину

Основна функція гормону Т4 зводиться до прискорення катаболічних процесів в організмі. Присутність гормону запускає процеси глікогенолізу і ліпідного розпаду з депо. При цьому вивільняється колосальна кількість енергії. Яскраве дію гормону відзначається при передозуванні гормональних препаратів. Зростає дратівливість, частішає пульс, людина худне. При нормальному вмісті гормону процеси протікають з помірною швидкістю, що і характеризує нормалізацію обміну речовин. З метою скидання зайвих кілограмів деякі жінки йдуть навіть на ризик додаткового прийому препарату, збиваючи обмін речовин і погіршуючи самопочуття.

Гормон щитовидної залози - Тироксин сприяє підвищенню систолічного тиску, фізичної і розумової діяльності, мислення. За його участю відбувається кровотворні процеси: секреція еритропоетину, дозрівання еритроцитів.

Нормальне підвищення рівня Т4 в організмі спостерігається при вагітності. Патологічне збільшення гормону відзначається як гіпертиреоз і характеризується наступними симптомами:

• надмірне виділення поту;
• підвищена дратівливість;
• швидка стомлюваність;
• підвищена частота серцевих скорочень;
• нерівномірна робота серця;
• зниження ваги;
• тремор кистей рук.

При тривалому підвищенні тироксину знижуються синтетичні процеси в кістковій тканині, вимивається з кісток кальцій, кістки стають більш крихкими.

Дефіцит тироксину призводить до гіпотиреозу, при якому спостерігаються симптоми:

• зниження пам`яті;
• сонливість навіть в період неспання;
• млявість;
• зниження працездатності;
• відчуття хронічної перевтоми;
• підвищена ламкість нігтів;
• набряклі очі;
• зниження голосу;
• збільшення ваги;
• аменорея;
• запори.

Показання до прийому Т4

Фармацевтичне виробництво Т4 засноване на синтезі препарату, відомого як левотироксин (L-тироксин). Лікувальна дія препарату починається через 7 днів, сліди левотироксина також зникають в організмі, через 7 днів.

Показанням до призначення Т4 від гіпотиреозу є дефіцит тиреоїдних гормонів в організмі. Часто це гормональне засіб приймають довічно. L-тироксин показаний в разі еутиреоїдного зоба (розростання тканини щитовидної залози при концентрації тиреоїдних гормонів в крові в нормі).

При злоякісних новоутвореннях щитовидної залози її доводиться ектоміровать повністю або частково. В цьому випадку L-тироксин виступає в ролі замісного терапевтичний засіб.

Стан токсичного зобу спочатку вимагає застосування тиреостатиков, а після вирівнювання нормального функціонування залози призначають левотироксин.

Підбір дози препарату здійснюється індивідуально, а правила прийому загальні для всіх: вранці за 30 хвилин до сніданку.

Протипоказання і побічні явища при прийомі левотироксина

L-тироксин не можна приймати при наступних станах:

• інфаркті міокарда;
• гострому запаленні міокарда (міокардит);
• індивідуальної непереносимості компонентів ліки;
• тіреотоксіческіх станах, що не була піддана лікуванню;
• хронічній недостатності надниркових залоз;
• дефіциті лактази для розщеплення лактози;

З особливою обережністю препарат L-тироксину приймають при:

• стійкому хронічному гіпертензії;
• цукровому діабеті;
• ішемічної хвороби серця за типом миготливої аритмії;
• важкому природженому гіпотиреозі;
• порушення процесів кишкового всмоктування.

Якщо препарат призначався в зв`язку з видаленням або гіпофункцією щитовидної залози, то процес вагітності не тільки не скасовує прийом левотироксину, а й вимагає перегляду дозування в бік збільшення. Період грудного вигодовування молоком також не повинен служити перервою в прийомі препарату.

При правильно підібраній дозі Т4 від зниженого стану тиреоїдних гормонів не відзначається будь-які побічні явища.

Передозування L-тироксином

У разі передозування препарату із які тироксином - гормоном щитовидної залози від гіпотиреозу, можуть спостерігатися явища, супутні гипертиреозу. Якщо симптоми починають з`являтися, то прийом препарату слід тимчасово припинити і звернутися до ендокринолога. Лікар, в залежності від стану пацієнта, може знизити дозування лікарського засобу, скасувати його прийом на деякий час і призначити препарати-антагоністи для усунення небажаних симптомів.

Тільки лікар зможе як скасувати, так і призначити левотироксин, адже біологічне дію препарату аж ніяк не локальне, а зачіпає роботу всіх систем і органів організму.

Тироксин навіть використовують в спорті, докладніше на відео: