Антитіла до тиреоглобуліну: норма і причини підвищення

Всі ми не з чуток знаємо, що таке імунна система. При зустрічі з вірусом або мікробом, саме від неї залежить, захворіли ми чи ні. Головні помічники імунної системи - антитіла. Вони ідентифікують чужорідний об`єкт (антиген), визначають його слабкі місця і нейтралізують. Однак трапляється так, що система дає збій і вважає антигеном тиреоглобулін (ТГ) - білок, що продукується клітинами щитовидної залози.

Основна функція тиреоглобуліну - допомагати в синтезі гормонів трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4), а також бути їх «сховищем». При нормальній функції щитовидної залози запас тиреоглобуліну забезпечує надходження гормонів Т3 і Т4 в кров протягом декількох тижнів. Антитіла до тиреоглобуліну можуть блокувати ТГ, внаслідок чого порушується нормальний синтез гормонів ТЗ і Т4. При зниженні вироблення гормонів виникає гіпотиреоз, при збільшенні - гіпертеріоза щитовидної залози.

Показання до аналізу на антитіла до тиреоглобуліну

Дослідження показано при наявності таких факторів ризику розвитку аутоімунного захворювання щитовидної залози, як:

• наявність симптоматики порушення нормального функціонування щитовидної залози (офтальмопатія, втрата ваги, тахікардія, сонливість, дратівливість, перепади настрою, швидка стомлюваність);
• визначення за підсумками проведення УЗД будь-яких відхилень у щитовидній залозі (зменшення або збільшення розмірів, зміна структури);

Прямим показанням для аналізу на антитіла до тиреоглобуліну є наявність в анамнезі одного або декількох захворювань, що збільшують ризик розвитку аутоімунного захворювання щитовидної залози. Це такі захворювання, як:

• генетичні захворювання (синдром Дауна, Шерешевського-Тернера, Клайнфелтера);
• цукровий діабет 1-го типу (інсулінозалежний);
• інші аутоімунні захворювання (ревматичний артрит, хвороба Лібмана-Сакса (вовчак), перніціозна анемія, системний ангиит (васкуліт), міастенія, аутоімунна гемолітична анемія);

Аналіз на антитіла до тиреоглобуліну призначається в якості додаткового дослідження для підтвердження (виключення) наступних патологій:

• дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса);
• нетоксичний дифузний зоб (еутиреоїдний);
• рак щитовидної залози;
• тиреоїдит Хашимото;
• ідіопатична мікседема;
• гранулематозний тиреоїдит.

Крім того, аналіз на антитіла до тиреоглобуліну проводиться в обов`язковому порядку:

• у вагітних жінок з аутоімунним ураженням щитовидної залози для прогнозу ризику ураження щитовидної залози новонародженого (на початку вагітності і незадовго до пологів);
• перед призначенням тиреоглобуліну для контролю стану пацієнтів після видалення пухлини щитовидної залози;
• при вивченні патогенезу порушення репродуктивної функції у жінок-
  при визначенні груп ризику серед дітей, матері яких мають в анамнезі ендокринні патології;
• при лікуванні дифузного токсичного зобу для оцінки ймовірності рецідіва-
  для виявлення тиреотоксикозу у жінок під час вагітності;

Підготовка до аналізу на антитіла до тиреоглобуліну

Дослідження проводиться вранці натщесерце. За місяць до аналізу припиняється прийом будь-яких гормональних препаратів (бувають винятки, вказівки повинен дати лікар), за кілька днів - прийом будь-яких йодовмісних препаратів. Бажано обмежити фізичні навантаження, по можливості уникати стресових ситуацій.

Якщо в недавньому часі ви перенесли важке захворювання (грип, пневмонія, ангіна) або піддалися хірургічному втручанню, значить, існує ймовірність того, що показники можуть бути неправильно розцінені. У такому випадку радимо почекати з аналізом на антитіла до тиреоглобуліну.

розшифровка результатів

Кожна лабораторія встановлює свої значення норми антитіл до тиреоглобуліну. Референсні значення норми залежать від типу обладнання, методу дослідження, статі пацієнта, його віку і навіть часу доби. На значення норми також може вплинути прийом жінками гормональних контрацептивів. Класифікуючи ступеня відхилення від норми, можна виділити незначне підвищення рівня антитіл до тиреоглобуліну, помірне і значне.

Прямими або непрямими причинами незначного або помірного підвищення антитіл можуть з`явитися:

• зовнішні фактори (радіація, погана екологія, токсини);
• фізичні ушкодження щитовидної залози;
• спадкова схильність;
• лікування високими дозами йоду;
• перенесені захворювання (ГРВІ, грип та ін.);
• присутність вогнищ хронічної інфекції (аденоїдит, тонзиліт, фарингіт, синусит);
• психотравмирующие фактори, що призводять до стресових станів (зміна місця роботи або проживання, смерть близької людини, розлучення та ін.).

Відхилення під час вагітності

Причиною ж значного відхилення результатів від норми найчастіше є захворювання щитовидної залози аутоімунного характеру. Значення рівня антитіл вище норми під час вагітності вказує на високу ймовірність виникнення у дитини внутрішньоутробно або вже після народження такого захворювання, як гіпертиреоз.

Важливо підкреслити, що кількість антитіл до тиреоглобуліну вище норми не є першопричиною аутоімунних захворювань щитовидної залози, швидше за слідством. А значить, спроби зниження рівня антитіл безпідставні (навіть в разі їх значного відхилення від норми). Також як позбавлена сенсу і оцінка рівнів антитіл в динаміці.

У ряді випадків рівень антитіл може бути підвищений у практично здорових людей, переважно жінок, причому ймовірність виникнення даної патології прямо пропорційна віку. Якщо рівень антитіл підвищений значно, призначаються додаткові аналізи для виключення патології щитовидної залози (рівень тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину, вільних тиреоїдних гормонів). Для постановки правильного діагнозу потрібна ретельна оцінка перерахованих показників, провести яку може тільки ендокринолог.