Принцип електронейроміографія, показання до проведення

Електронейроміографія (ЕНМГ) - це методика функціонального дослідження, яка дозволяє визначити ступінь порушення функціональної активності периферичних нервів, нервово-м`язових синапсів і скоротливу здатність поперечно-смугастих м`язів. Вона використовується в неврології для діагностики різної патології периферичної нервової системи.

Суть методу і його види

Принцип цього функціонального дослідження полягає в реєстрації електричного биопотенциала м`язів, який виникає при їх скороченні або стимуляції за допомогою певного дратівної фактора. Залежно від того, як реєструється биопотенциал, виділяють кілька видів електронейроміографія:

• Реєстрація биопотенциала безпосередньо в волокнах м`язів за допомогою введення в них тонких електродів.
• Реєстрація потенціалів з поверхні шкіри в області локалізації досліджуваного м`яза або периферичного нерва.

Окремо проводяться додаткові тести, які включають електростимуляцію м`язів і реєстрацію відповідного биопотенциала, що дає можливість визначити їх реактивність, наявність рефлекторної активності. Результат дослідження виводиться у вигляді графіка на паперовій стрічці або записується в цифровому вигляді на електронні носії.

Показання до проведення

Проведення цього функціонального дослідження показано при ряді патологічних станів, які супроводжуються порушенням функціональної активності периферичних нервів, передачі нервового імпульсу з нервових волокон на поперечно-смугасту мускулатуру (порушення проходження імпульсу по нервово-м`язового синапси), зміною скоротливої активності поперечно-смугастих скелетних м`язів, до них відносяться:

• Полінейропатія - множинна патологія периферичних нервів, яка найчастіше пов`язана з їх пошкодженням внаслідок інтоксикації, вікових змін в організмі або порушення обміну речовин.
• Травми спини і нижніх відділів хребта - в цьому випадку проводиться ЕНМГ нижніх кінцівок.
• Черепно-мозкова травма (наслідок удару або струсу головного мозку).
• Травматичні або дегенеративно-дистрофічні зміни верхніх відділів хребта - проведення ЕНМГ верхніх кінцівок дозволяє визначити вираженість і локалізацію такого пошкодження.
• Остеохондроз різних відділів хребта.
• Протрузія або грижа міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта - дослідження дає об`єктивну інформацію про локалізацію ущемлених спинномозкових корінців.
• Неврит - запальне ураження одного або декількох периферичних нервів.
• Вібраційна хвороба - порушення функціональної активності нервів і нервово-м`язових синапсів, які викликані їх пошкодженням внаслідок вібрації.
• Хронічний дистрофічний процес, що характеризується формуванням порожнин в спинному мозку, заповнених рідиною.
• Розсіяний склероз - аутоімунне ураження нервової системи з поступовим заміщенням нервових волокон сполучною тканиною, розвивається внаслідок утворення антитіл, які активні щодо власних тканин організму.
• Патологічні процеси поперечно-смугастих скелетних м`язів - міозит (запальний процес), міастенія (прогресуюча м`язова слабкість).
• Тунельний синдром зап`ястя, при якому відбувається здавлювання нервових волокон сполучнотканинними зв`язками.

За допомогою електронейроміографія лікар має можливість встановити характер, інтенсивність і локалізацію патологічного процесу, порушення функціональної активності нервових і м`язових волокон, а також їх локалізацію.

Протипоказання до проведення

Електронейроміографія є безпечною методикою функціонального дослідження, тому протипоказань до її проведення немає.

Игольчатую електронейроміографія пов`язану з введенням тонкого електрода у вигляді голки безпосередньо в м`язові волокна особам з позитивним ВІЛ-статусом або наявністю вірусних гепатитів з парентеральним шляхом передачі, проводять з особливою обережністю в зв`язку з наявністю ризику зараження медичного персоналу.

Підготовка до дослідження і його проведення

У спеціальній підготовці перед дослідженням необхідності немає. У разі прийому будь-яких медикаментів про це потрібно попередити лікаря. Лікарські засоби антіхолінергікі або міорелаксанти, можуть значно спотворювати результати електронейроміографія. Саме дослідження проводиться в умовах діагностичного кабінету. Пацієнт перебуває в положенні лежачи на кушетці, йому необхідно максимально повністю розслабитися. При нашкірному проведенні реєстрації биопотенциала, розміщуються 2 електрода - один над сухожиллям, а другий над черевцем м`язи. При игольчатом вигляді електронейроміографія тонкі стерильні електроди у вигляді голок вводяться через шкіру безпосередньо вглиб м`язової тканини. Процедура не тривала, середня тривалість проведення дослідження становить 15-20 хвилин.

Голчаста електронейроміографія може давати невеликі больові відчуття під час проколу шкіри електродом.

Діагностика нервової системи за допомогою електронейроміографія є інформативним методом визначення патологічного процесу в периферичних нервах або поперечно-смугастих скелетних м`язах.