При болях в щитовидці треба негайно звернутися до лікаря

Біль в щитовидній залозі топографічно схожа з хворобливими відчуттями в сусідніх гортані і трахеї. Відрізнити неприємні відчуття дозволяють кілька особливостей. По-перше, функціональні порушення або патологічні процеси в щитовидці супроводжуються болями постійного характеру при ковтанні або в стані спокою в передній області шиї. По-друге, при натисканні на область щитовидки хворобливий стан посилюється. Неприємні відчуття різноманітні: ниючі або різкі, постійні або починаються при деяких обставинах.

Крім больового симптому, відзначаються також порушення апетиту від його втрати до погано регульованою булімії. Працездатність може знижуватися, з`являється надмірна дратівливість, людина або мучиться від безсоння, або від постійної сонливості, виникає підвищена тривожність, здатна змінитися байдужістю. Серед додаткових симптомів відзначається зміна ваги.

Джерела болів щитовидки

Якщо болить щитовидна залоза, то для призначення правильної схеми лікування з`ясовується причини недуги, яких налічується більше дюжини. Відзначимо найбільш поширені з них.

1. Запалення залозистої тканини щитовидки хронічного характеру, зване тиреоїдит. Джерела тиреоїдиту є або хронічну інфекцію, або запальний характер вузлів еутиреоїдного зоба. Інфекційні збудники - золотистий стафілокок, рідше стрептокок. При тиреоїдиті підвищується температура, починаються болі в щитовидній залозі і голові, й це позначається в потиличній і скроневої області. Шия в передній частині припухає, причому припухлість зміщується разом зі шкірою при ковтанні. Хворобливі відчуття не можуть не виникати при ускладненні тиреоїдиту, супутніми явищами якого є крім гістологічної патології ще й інфекційні ураження сухожиль грудино-ключично-соскоподібного м`яза, органів і судин верхнього середостіння. Іноді, в запущених випадках, трапляється сепсис. Тому шийні болю, припухлості та інші симптоми, властиві тиреоїдитом, вимагають негайного обстеження і лікування.

   Золотистий стафілокок, як симптом болю в області ЩЗ

2. Біль в щитовидній залозі розвивається разом з прогресом гранулематозного тиреоїдиту, що носить ім`я де Кервена-Крайла, вперше описав його. Симптоматика захворювання не відрізняється від такої гнійного струміта, тобто еутиреоїдного зоба, обтяженого запаленням. Різкі болі в шийної області властиві обом захворювань.
3. У разі тиреоїдиту Хашимото захворювання виникає спадково, спостерігається патологія імунологічного контролю. Ендокринні клітини піддаються морфологічному зміни. Аутоімунний генез призводить до відторгнення власних тканин і їх знищення. Часто саме клітини щитовидки потрапляють в мішень поразки. Не варто дивуватися, що дифузний зоб і аутоімунний генез тиреоїдиту відзначаються у багатьох членів сім`ї. Виникненню тиреоїдитів сприяють недолік або надлишок вмісту йоду в клітинах організму, підвищений радіаційний фон, забрудненість навколишнього середовища.
4. Фіброзний тиреоїдит хронічного перебігу описаний вченим Ріделем і вживається саме під його ім`ям. Захворювання спостерігається нечасто. Ендокринна залоза збільшується в розмірах до зоба, при пальпації щільна, міцно з`єднується з сусідніми тканинами, при ковтанні не рухається. Хворобливі відчуття локалізуються в області ураження. Відмітна особливість ознак хвороби - повторення симптомів гіпотиреозу.
5. Гіпертиреоз характеризується підвищеною функцією ендокринної залози. Посилено виробляються гормони Т3 і Т4, концентрація яких в крові збільшується. Симптоми підвищення тироксину і трийодтироніну не змушують себе чекати: підвищується швидкість метаболізму, нез`ясовно знижується маса тіла, надмірно відділяється піт, підвищується дратівливість, виникає відчуття «кидання в жар», з`являється дискомфорт і неприємні відчуття в залозі, реєструється тахікардія. Спроби усунути кожен із симптомів специфічними препаратами не закінчуються належним ефектом.
6. Злоякісні пухлини ендокринної залози викликають локалізовані неприємні відчуття в шийній області, створюють проблеми при диханні і ковтанні. Оскільки інфекційні процеси проходять з подібними симптомами, важливо вчасно провести повноцінне обстеження, адже несвоєчасне виявлення аденокарциноми ускладнює лікування і знижує прогноз одужання після оперативного втручання. Щорічно спостерігається виникнення більш десяти тисяч випадків аденокарциноми. Найчастіше хворіють жінки 50-60 років, хоча зареєстрована і менш вікова категорія.

Як усунути біль в щитовидній залозі?

Завдання лікування щитовидки зводяться до повернення початкової маси тіла, нормалізації метаболізму, відновленню концентрації гормонів, профілактиці ускладнень після хвороб залози.

Перш за все, встановлюємо точну причину генезу хвороби. При гіпофункції і гіперфункції залози показано лікування лікарськими препаратами (при нестачі тироксину призначають прийом цього гормону або його похідних). Якщо біопсія утворень залози показує серйозну патологію, застосовується оперативне втручання. Друга стадія лікування після ліків (якщо порушення не було усунуто) - операція з використанням йоду радіоактивного. Операція передбачає висічення тканини залози і її видалення: повне або часткове. Повна ектомія показана при злоякісних процесах щоб уникнути подальшого поширення онкоклітин.

Куди звертатися при болю в шийній області?

Самолікування при ендокринологічному захворюванні щитовидки однозначно не має позитивного ефекту, а ось шкоди від такого діяння не оберешся. Біль в щитовидній залозі - привід для звернення до ендокринолога. Після огляду, пальпації і збору анамнезу лікар направить хворого для подальшого обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення терапевтичного або хірургічного лікування.

Додаткове обстеження при болю в ЩЗ

Після направлення ендокринолога можливі наступні способи інструментального обстеження:

• ультразвукове дослідження;
• сцінтографія, тобто введення радіоактивного йоду (техніці) і стеження за його захопленням. Процедура передбачає відмову від прийому йоду за кілька тижнів до дослідження і після його проведення.
• пункційна біопсія.