Остеохондроз поперекового відділу хребта

остеохондроз - захворювання хребта, для якого характерна дегенерація міжхребцевих дисків, що супроводжується значним зниженням їх висоти і розростанням крайових остеофітів хребців.

Уражена хрящова тканина дисків поступово перероджується в аналог кісткової тканини. Затверділий диск втрачає свої амортизаційні властивості і починає здавлювати на нервові закінчення, що стає причиною больових відчуттів.

За локалізацією розрізняються шийний, грудний, поперековий остеохондроз. Більше половини випадків діагностики цього захворювання припадає на поперековий остеохондроз.

Ускладненнями остеохондрозу є протрузии і грижі міжхребцевих дисків.

Лікування поперекового остеохондрозу

Консервативне лікування остеохондрозу спрямоване на усунення больового синдрому, відновлення функції спинномозкових корінців і попередження прогресування захворювання. При неефективності консервативного лікування здійснюється оперативне (хірургічне) лікування, в залежності від стадії і клінічних симптомів захворювання.

Тривалість лікування залежить від тяжкості хвороби, вікових змін, способів лікування, а також сумлінного виконання лікарських рекомендацій. Активна фаза консервативного триває 1-3 місяці, відновний період після операції - близько року. На початку курсу лікування можливе посилення больового синдрому, що пояснюється реакцією м`язової та інших систем на незвичні для організму впливу.

Больові відчуття купіруються медикаментозними препаратами і фізіотерапевтичними процедурами. Комплексне консервативне лікування включає наступні складові:

• Лікувальна фізкультура - основний метод консервативного лікування, який спрямований на зміцнення м`язів, що йдуть уздовж хребта і розвиток необхідної гнучкості за допомогою дозованих фізичних навантажень. Більшість вправ призначені для виконання в стадії ремісії, проте деякі з них можуть виконуватися і в період загострення. В цьому випадку вправи виконуються з положень лежачи на спині, лежачи на боці, лежачи на животі і стоячи на четвереньках, що знижує тиск всередині міжхребцевих дисків.
• фізіотерапія - метод лікування з використанням фізичних факторів: струму низької частоти, магнітних полів, ультразвуку, лазера і ін. Застосування фізіотерапії скорочує терміни лікування і підвищує ефективність паралельно використовуваних медикаментозних засобів.
• масаж - сукупність прийомів механічної дії руками на м`язи у вигляді розтирання, розминання, вібрації.
• витягування хребта - процедура, здійснювана за допомогою спеціального обладнання і спрямована на збільшення міжхребцевого простору.

Профілактика поперекового остеохондрозу

Для профілактики остеохондрозу або зняття больового синдрому рекомендується якомога більше часу перебувати в положеннях, при яких навантаження на міжхребцеві диски мінімальна, а також якомога частіше розминати м`язи спини для активізації обмінних процесів навколо хребта. Загальні рекомендації зводяться до ведення здорового способу життя, приватні рекомендації в кожному конкретному випадку призначаються лікуючим лікарем.

Навантаження на хребет є мінімальною в положенні лежачи на спині, трохи більше - в положенні лежачи на боці. Навантаження зростає в такій послідовності положень: стоячи - сидячи - стоячи, зігнувшись вперед - сидячи, зігнувшись вперед.

З метою профілактики слід не перевантажувати хребет, уникати ситуацій, які сприяють зростанню тиску на міжхребцеві диски:

• обмежити вертикальні навантаження;
• не робити різких рухів, особливо поворотів корпусом в нахилі;
• уникати падінь і стрибків з висоти, травм і забоїв хребта;
• частіше міняти положення тіла;
• тримати спину рівно;
• намагатися зберігати природні фізіологічні вигини хребта: для цього спати на полужесткой ліжку (бажано на ортопедичному матраці і такий же подушці) - в положенні сидячи тримати спину рівно за допомогою м`язів або притискати її до спинки стільця (сидіння має бути досить жорстким і бажано, щоб спинка мала вигин в районі попереку), голову тримати прямо-в положенні стоячи часто міняти опорну ногу- вставати, лягати і сідати, допомагаючи собі руками, не напружуючи і не згинаючи спину;
• перед фізичним навантаженням рекомендується випити води і помасажувати спину, це посилить кровообіг, прискорить обмінні процеси і допоможе міжхребцевих дисків увібрати необхідну кількість вологи;
• не піднімати і не тримати важкі предмети на витягнутих руках-щоб підняти щось з підлоги, потрібно сісти навпочіпки, не згинаючи спину, взяти предмет двома руками і тримати його якомога ближче до тулуба, потім встати, зберігаючи пряме положення спини. Якщо предмет піднімається однією рукою, іншою рукою потрібно спертися на стіл або стілець;
• при перенесенні важких предметів потрібно рівномірно розподіляти навантаження на обидві руки-при першій-ліпшій можливості краще використовувати сумки на коліщатках, рюкзаки з широкими лямками - вага рюкзака розподіляється на весь хребет;
• при виконанні роботи, пов`язаної з підйомом або перенесенням ваги слід використовувати широкий шкіряний пояс або спеціальний корсет;
• не рекомендується піднімати вантаж вагою понад 10 кг;
• жінкам слід обмежити носіння взуття на високих підборах, взуття повинна бути зручною.

Також потрібно взяти до уваги наступні рекомендації:

1. Регулярно (краще щодня) виконувати фізичні вправи для зміцнення м`язів спини. Корисні заняття плаванням.
2. Займатися загартовуванням організму, приймати контрастний душ.
3. Уникати переохолоджень, вогкості і протягів, тримати поперек в теплі і сухості.
4. Уникайте стресових ситуацій і невротичних станів.
5. Правильно харчуватися, стежити за вагою тіла, не переїдати. Надмірна вага підвищує навантаження на хребет.
6. Уникати інтоксикацій, що послаблюють захисні сили організму: куріння, вживання спиртних напоїв, респіраторних вірусних інфекцій і запальних процесів (грип, ангіна).
7. Щомісяця робити самомасаж спини. Масажувати спину при кожному зручному випадку. По можливості 2-4 рази на рік проводити курс професійного масажу.

Як правильно сидіти

• Меблі не повинна бути занадто м`якою. Щоб маса тіла не чинила надмірного тиску на хребет, корпус повинен підтримуватися сідничного горбами, що можливо тільки при жорстких сидіннях;
• Висота стільця повинна відповідати довжині гомілки, ноги повинні упиратися в підлогу;
• Максимальна глибина сидіння повинна дорівнювати 2/3 довжини стегон;
• Під столом повинно бути достатньо простору для ніг, щоб їх не доводилося сильно згинати;
• При тривалому сидінні потрібно кожні 15-20 хвилин розминатися, міняти положення ніг;
• Спина повинна щільно прилягати до спинки стільця;
• Сидіти потрібно прямо, не нахиляючи надмірно голову і не згинаючи тулуб, щоб не перенапружувати м`язи тіла;
• За кермом автомобіля намагатися сидіти без напруги, спина повинна мати хорошу опору. Для цього між попереком і спинкою крісла можна покласти тонкий валик для фіксації поперекового вигину.

Як правильно стояти

• При тривалому перебуванні в положенні стоячи міняти позу кожні 10-15 хвилин, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу;
• При можливості краще не стояти на місці, походжати;
• Час від часу рекомендується прогинатися назад, витягнувши руки вгору і зробивши глибокий вдих;
• При митті посуду, прасування білизни поперемінно ставити то одну, то іншу ногу на невеличке підвищення;
• При виконанні будь-якої роботи якомога менше нахилятися і тримати спину в зігнутому (похилому) положенні. Прибираючи квартиру, використовувати швабру з довгою ручкою або подовжити шланг пилососа.

Як правильно лежати

• Спати на полужесткой ліжку, щоб тулуб при положенні на спині зберігало природні фізіологічні вигини;
• Якщо біль віддає в ногу, можна під колінний суглоб покласти валик з пледа - це зменшить розтягування сідничного нерва і полегшить біль в нозі;
• Щоб поперек сильно не прогиналася в положенні лежачи на животі, під низ живота підкласти невелику подушку;
• Щоб встати з положення лежачи на спині, потрібно спочатку перевернутися на живіт, поставити одну ногу на підлогу, опіреться на неї і на руки, перенести вагу тіла на коліно і поступово встати без різких рухів.